Елітні бомжи в Пирогово

Жити просто в музеї, виявляється, можливо. Це якщо мова іде про національний музей під відкритим небом у Пирогові. Поки керівництво національної скарбниці відвойовувало у держави резервні гектари, місцеві селяни почали на цих землях хазяйнувати. Мешканці відселених садиб повертаються до батьківських господ, а ті, кого не встигли переселити, приватизовують «музейні» сотки.

Цей елітний двоповерховий маєточок, з видом на старовині вітряні млини, зводять впливові люди з вищих ешелонів державної влади. Через це, кажуть працівники музею, їхні численні скарги до правоохоронних органів залишаються без результату. Сто тридцять два гектари землі виділили під музей ще у 1972 році, коли власне й створили українську скарбницю під відкритим небом, частково відселивши людей. Утім, виявляється, нині цей чималий наділ належить державі теоретично.

Олексій Доля, заступник директора Національного музею народного побуту та архітектури, с. Пирогово
Частина людей приватизувала вже землю, частина почала забудовуватися, люди, які відселилися отримали квартиру, компенсації, вони зараз будуються, приватизують... На яких підставах, знову ж таки не зрозуміло.

Це один із пирогівських ставків. Неподалік якого тягнеться вуличка - Ставкова. Повністю відселена майже тридцять років тому. Пані Коломієць мешкає тут нещодавно. Каже, отримала мамину спадщину. На інформацію про те, що територія належить Музею, жінка реагує своєрідно.

Людмила Коломієць, мешканка вул. Ставкової, 12-А, с. Пирогово
А хто це вам таке говорив? Ми живемо тут офіційно, приписані, все в нас офіційно.

Люся Георгіївна не помиляється, адже отримувала не вона, а її родичі. Ось архівні акти за якими за будинок по Ставковій, 12-А власниця Сокальська О. І отримала квартири у Києві на вулиці Заболотного та Закревського. Ще десять соток колишньої музейної землі кілька останніх років законно належать Валентині Мороз. Вона одна з тих пироговців, які вміло і вчасно скористалися законом про приватну власність і долучили до своїх помешкань прилеглу землю.

Нині музейні 132 га схудли майже на півгектара. Відселитися жінка не проти, але сьогодні у влади вона вимагатиме більше, ніж скажімо, 30 років тому.

Стримати приватизаційні апетити невідселених пирогівців вирішили у Київраді. Вже є перше, і готується друге рішення про затвердження меж Національного музею.

Олексій Євлах, голова постійної комісії Київради з питань земельних відносин, містобудування та архітектури
Я впевнений, що те рішення, яке Київська міська рада прийняла перше і зараз готується друге, для того, щоб затвердити межі Національного парку музею Пирогово, назавжди поставить крапку в цьому питанні і ми назавжди захистимо музей від можливості будь-кого посягати на землі нашого музею.

Утім, спати спокійно хранителі народних цінностей зможуть лише після того, як людей відселять з їхньої території. Кажуть, сьогодні це не музей, а прохідний двір.

Олексій Доля, заступник директора Національного музею народного побуту та архітектури, с. Пирогово
Кожен день ідеш додому і не знаєш, шо тут станеться в музеї. У нас були пожежі і погоріли, досить великі збитки. Згоріла колекція скринь які нам подарували. Десь на 100 тисяч бели подаровані унікальні гуцульські скрині. Згоріло кілька хат.

Поки музейники підраховують мільйонні збитки, підприємливі власники шукають фінансових зисків від елітної зони. Ось газетне оголошення. За триста-чотириста тисяч умовних можна придбати ділянку з чудовим краєвидом на старовині вітряні млини.