Дерева під охороною

220 вікових дерев Києва взято під охорону. Усі вони увійшли у кадастр, що його створили громадські екологічні організації. Серед старожилів - дуби, каштани, липи, кипариси. І велетні - про цінність для історії яких знали і раніше, а також зовсім нові. Відшукати останні допомогли кияни, які часто звертаються з проханням - зберегти ту чи іншу рослину.

Стелла Ситникова у Березовому гаю гуляє кожного дня. Каже тут завжди приємно бувати. До того ж місце визначне. Кажуть, що колись саме під кроною цього дуба відпочивав Тарас Шевченко. Тож і зветься він тепер не інакше, як його іменем, щоправда таблички, яка б про це свідчила тут немає. Це дерево жінка пам"ятає все своє свідоме життя. Каже в останні роки воно почало змінюватися не на краще.

Стелла Ситникова, киянка
Ветки поопадали, да. Конечно видно. Жалко, что оно в таком виде уже. Раньше оно было более такое развесистое, красивое.

Ще п’ять років тому цей дуб був у досить непоганому стані. Згодом розчахнулися гілки і вирвалася серцевина дерева, через що почало утворюватися дупло. Рік тому захисники природи заліпили його цеглою й цементом. А ось цей заповідний чотирьохсотлітній дуб, що росте поблизу вулиці Стеценка тільки очікує на таку закладку.

Володимир Борейко, директор Київського еколого-культурного центру
Для дубов хорош как раз раствор цемента с песком с добавкой немножко золы, церозита и для крепости железная сетка или кирпичи. Для каждого дерева определенный должен быть состав. Для дуба именно этот. В общем то это даже спасает деревья. Они становятся зеленее, кудрявее.

Дві третини київських вікових дерев потребують особливого догляду. Їм досить часто шкодять жителі. Вони підпалюють дупла, зривають листя на сувеніри. Скаржаться екологи й на те, що організації на території котрих ростуть ці дерева, не дають згоди на надання їм статусу заповідного. Закидають вони й «Київзеленбуду», мовляв легше дерево зрубати, ніж вилікувати й охороняти. У комунальному об’єднанні кажуть, що перш ніж вирішиться доля того чи іншого дерева його обстежить з десяток науковців, лише після їхньої оцінки ухвалюють рішення про подальшу долю старожила. Адже попри красу підприємство повинне дбати ще й про безпеку людей і транспорту.

Олег Лукаш, перший заступник генерального директора КО «Київзеленбуд»
Якщо за висновками цієї комісії це дерево є вже сьогодні потенційно небезпечним, то відповідно наші фахівці заперечують проти того, щоб надати йому природоохоронного статусу, адже це дерево вже сьогодні представляє потенційну загрозу.

Щороку кожне заповідне вікове дерево лікують на 60%, каже Олег Лукаш, що дозволяє підтримувати його у задовільному стані. Загалом, за підрахунками зеленбудівців занепокоєння викликає 10 % вікових дерев. Нині в місті налічують понад дві сотні дерев, котрі взято під охорону. Біля них повинна стояти табличка та огорожа. Серед найцінніших - сімсотлітній дуб Крістера, п’ятсотлітня липа Петра Могили, віковий платан академіка Кащенка. Екологи підготували перелік з ще 44 дерев для заповідання. Попри все столиця на лідерській позиції за кількістю заповідних дерев. Приміром, на Донеччині - таке лише одне.